І. Археологія як історична наука

Екзаменаційні тестові завдання

З «Археології» для студентів І курсу

Історичного факультету денної форми навчання

(згідно вимог рейтиногово-модульної системи)

Львів

Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка

Рекомендовано до друку

Вченою радою історичного факультету

Протокол №......... від..........

Укладач: доц. Онищук Ярослав Іванович

Відповідальний за випуск: доц. Берест Роман Ярославович

Рецензент: проф. Ситник Олександр Степанович

Редактор ..................

Екзаменаційні тестові завдання з

«Археології» для студентів І курсу

історичного факультету денної форми навчання

Підписано до друку ................ Формат 60х84/16. Папір друк.

Друк на різогр. Умов. друк арк. ....... Тираж........... Зам. ...........

Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка. 79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41.

ВСТУП

Навчальна дисципліна “Археологія” є нормативним курсом, який читається для студентів І курсу історичного факультету. Запропоновані екзаменаційні тестові завдання складені згідно вимог рейтингово-модульної системи. В її основі лежать різноманітні форми контролю знань студентів, оцінені відповідною кількістю балів за роботу в семестрі (на семінарських заняттях, колоквіумах, за написання курсових і контрольних робіт – 75%) та на екзамені –25 %.

Пропоновані тести складені на основі підручника Винокур І.С., Телегін Д.Я. Археологія України. –Тернопіль, 2004, затвердженого Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів. Вони складаються з 720 завдань, сформованих в межах 12 основних тематичних розділів лекційного курсу «Археологія». Екзаменаційний білет, сформований за допомогою електронних засобів, передбачає 25 однорівневих завдань з 4 варіантами відповідей на кожне. За правильно дану відповідь студент здобуває 1 бал, який додається до кількості балів, отриманих під час роботи на протязі семестру. Підсумкова оцінка формується відповідно розробленої шкали на підставі суми балів отриманих за усіма формами контролю рівня знань.

Метою екзаменаційних тестових завдань з курсу «Археологія» є перевірка рівня засвоєння студентами І курсу історичного факультету Львівського національного університету основних положень археологічної науки: хронології, визначень, понять, термінів, методів археологічних досліджень, археологічних культур тощо. Завдання розроблено у відповідності із вимогами Міністерства освіти і науки України щодо вивчення предмету «Археологія» на історичних спеціальностях вищих навчальних закладів України

Тематичні розділи

1. Археологія як історична наука

2. Палеоліт

3. Мезо-неолітична епоха

4. Енеоліт

5. Бронзовий вік

6. Ранньозалізний вік– археологічні культури лісостепової зони

7. Кочівники степової зони в епоху раннього заліза

8. Антична колонізація Північного Причорномор’я

9. Ранні слов’яни (перша чверть І тис. н.е.)

10. Епоха великого переселення народів (др. чверть І тис. н.е.)

11. Східні слов’яни (друга половина І тис. н.е.)

12. Археологія Київської Русі

І. Археологія як історична наука

1. Археологія – це наука, яка:

1. вивчає історію людства на основі аналізу решток матеріальної культури

2. вивчає давні і середньовічні написи на каменях

3. вивчає суспільство вірування, культуру і побут

4. вивчає рештки стародавньої людини, робить висновки про походження, еволюцію, поширення рас на земній кулі

2. Термін «Археологія» означає:

1. грецькою ''археос''-камінь і ''логос''-вчення

2. грецькою ''археос''-стародавній і ''логос''-вчення

3. латинською ''археос''- рештки і ''логос''-вчення

4. латинською ''археос''-письмо і ''логос''-вчення

3. Завдання археології полягає у:

1. всебічному вивченні історії племен і народів давніх епох

2. всебічному вивченні історії письма

3. всебічному вивченні історії диких і культурних рослин та їх видів за викопними рештками

4. вивченні стародавньої людини та її походження

4. Перші археологічні дослідження в Україні розпочато:

1. понад 100 р. тому з розкопок кургану Товста могила біля м. Орджонікідзе

2. понад 300 р. тому з розкопок Золотих воріт у Києві

3. понад 200 р. тому з розкопок Литого кургану біля с.Кучерівка

4. понад 300 р. тому з розкопок Геркуланума і Помпеї

5. У Західній Європі археологічні розкопки почали проводитися з:

1. половини ХVII ст.

2. середини XVI ст.

3. початку ХIX ст.

4. середини ХVIII ст.

6. Початок вивченню пам'яток кам'яного віку поклав:

1. французький вчений Буше де Перт

2. англійський вчений Д. Леббок

3. французький вчений Г. де Мортільє

4.чеський вчений П. Шафарик

7. Розкопки курганів сіверян на Чернігівщині проводив:

1 В.В.Хвойко

2. Д.С.Самоквасов

3. І.Є.Забєлін

4. М.І.Веселовський

8. Хто науково обґрунтував поділ історії людства на три періоди – кам'яний, бронзовий і залізний:

1. Д. Леббок

2. А. Еванс

3. Х. Томсен

4. О.Монтеліус

9. Хто розробив періодизацію культур епохи бронзи Степового Півдня на підставі дослідження курганів у басейні Сіверського Дінця:

1. Б.В.Фармаковський

2. О.О.Спіцин

3. М.І.Веселовський

4. В.О.Городцов

10. Коли у Києві було створено ''Археографічну комісію'', основним завданням якої було збирання рукописів:

1 1843 році

2. 1916 році

3. 1872 році

4. 1899 році

11. У поемі ''Про природу речей'' поділ історії людства на три періоди зробив:

1. Фукідід

2. Лукрецій Кар

3. Гесіод

4. Никон Печерський

12. Розробку типологічного методу, а також періодизацію неоліту і бронзового віку Європи зробив:

1 Х.Томсон

2. Г.Шліман

3. О.Монтеліус

4. Д.Леббок

13. Хто з дослідників поділив кам'яний вік на дві епохи: палеоліт і неоліт:

1 Г. де Мортільє

2. Х.Томсон

3. Буше де Перт

4. Д.Леббок

14. Порівняння етнографічних даних з археологічними дає змогу:

1 повніше з'ясувати питання культури і побуту, вірувань і суспільного ладу

2. вирішити питання розселення та визначити етнічну приналежність давніх племен

3. зробити висновки про походження, еволюцію людини

4. зробити висновки про раси та поширення рас на земній кулі

15 Порівняння лінгвістичних даних, зокрема топонімічних, з археологічними дає змогу:

1 зробити висновки про походження, еволюцію людини

2. з'ясувати питання культури і побуту , вірувань і суспільного ладу

3. визначити закономірності морфологічної організації людини

4. з'ясувати питання розселення народів, визначити етнічну приналежність носіїв археологічних культур

16. Стоянка – це:

1. місце тимчасового проживання людей кам`яного віку, здебільшого невеликих розмірів

2. місце проживання людей бронзового віку, здебільшого великих розмірів

3. місце постійного мешкання людей

4. велике поселення, із значним культурним шаром

17. Поселення – це:

1. місце тимчасового проживання людей

2. місце осілого проживання людей

3. центр ремесла і торгівлі

4. укріплене селище

18. Місто – це:

1. місце осілого проживання людей

2. велике поселення з товстим культурним шаром

3. центр ремесла і торгівлі

4. місце тимчасового проживання людей

19. Міста виникали на основі:

1. стоянок

2. поселень

3. селищ

4. великих городищ

20 Селища – це:

1. великі поселення з товстим культурним шаром

2. укріплене поселення

3. центр ремесла і торгівлі

4. місце тимчасового проживання людей

21 Городища – це:

1. місце тимчасового проживання людей кам`яного віку

2. укріплені валами та ровами селища

3. місця довготривалого проживання людей без укріплень

4. огороджені частоколом двори

22. Часто городища складалися з:

1. кількох поселення відкритого типу

2. з поселення і могильника

3. огородженого дитинця і навколишнього посаду

4. копалень, майстерень

23. Термін стійбище застосовують для позначення:

1. великих поселень

2. місць осілого проживання стародавньої людини

3. укріплених селищ

4. короткочасних місць мешкання стародавньої людини

24. Культурний шар – це:

1. шар ґрунту із залишками діяльності давньої людини

2. чистий прошарок ґрунту

3. прошарок суглинку з відкладами молюсків і черепашок

4. шар ґрунту підготовлений людиною для засіву зерновими культурами

25. Телі або тепи – це:

1. горби, на яких короткий час проживали люди

2. горби, на яких довго селилися люди

3. місце тимчасового проживання людей

4. укріплене селище

26. Поняття «знаходження знахідок «in situ» :

1. порушенність пам’яток

2. переміщення пам’яток

3. непорушність знахідок, збереження їх у такому положенні, в якому залишила давня людина

4. прошарок ґрунту між культурним шаром

27. Стерильний шар – це:

1. шар ґрунту підготовлений людиною для засіву зерновими культурами

2. прошарок суглинку з відкладами молюсків і черепашок

3. шар ґрунту із залишками діяльності давньої людини

4. прошарок ґрунту природного походження без знахідок

28. Археологічна культура – це група споріднених пам`яток, які:

1. належать до одного відрізку часу і займають конкретно визначену територію

2. належать до різного відрізку часу і займають певну територію

3. належать до різного відрізку часу і займають різну територію

4. належать до одного відрізку часу і займають різну територію

29. Поняття «закритого комплексу» знахідок означає:

1. знахідки належать до різних поховань чи входили до різних скарбів

2. знахідки належать до одного поховання чи входили до одного скарбу

3. знахідки переміщені з одного місця на інше

4. знахідки порушені в результаті втручання людини

30. За допомогою якого методу вивчається розташування культурних шарів на пам’ятці:

1. порівняльно-типологічного

2. ретроспективного

3. дендрохронологічного

4. стратиграфічного

31. Найдавніші археологічні культури виникли:

1. олдувайську епоху раннього палеоліту

2. ашельську епоху раннього палеоліту

3. мустьєрську епоху середнього палеоліту?

4. солютрейську епоху пізнього палеоліту

32. Археологічна розвідка поділяється на:

1. візуальну та інструментальну

2. поверхневу і підводну

3. оглядову і предметну

4. польову і лабораторну

33. В результаті археологічної розвідки здійснюються:

1. розкопки пам’ятки

2. встановлюється типологічна приналежність пам’ятки, її розміри, насиченість культурного шару

3. фізико-хімічні дослідження

4. написання звіту про розкопки

34. У результаті розкопок пам’ятки здійснюється:

1. розкриття культурного шару, дослідження житлових, господарських та поховальних комплексів, вивчення рухомого матеріалу

2. шурфування території пам’ятки, попереднє визначення її характеру, товщини культурного шару

3. обміри пам’ятки

4. вивчення геологічних особливостей території

35. Польовий щоденник – це:

1. документ, в якому фіксуються робочі години робітників під час археологічних розкопок

2. зошит, в якому визначається план майбутніх досліджень

3. бухгалтерський документ, в якому ведеться облік робочих днів та оплати праці робітникам під час розкопок

4. зошит, в якому регулярно фіксуються етапи дослідження пам’ятки, характер знайдених об’єктів і матеріалу

36. Групи споріднених культур утворюють:

1. культурний шар

2. інші культури

3. етнокультурні області

4. могильники

37. До якої наукової категорії відноситься археологічна культура:

1. лінгвістичної

2. палеонтологічної

3. геологічної

4. етнографічної

38. Археологічна пам’ятка – це:

1. сукупність давніх артефактів і відкладень пов’язаних з діяльністю людини і об’єднаних в один комплекс

2. монумент, поставлений на честь визначних подій

3. сукупність предметів і відкладень, пов’язаних з діяльністю природи

4. шари і відкладення, які знаходяться у землі

39. Археологічні пам’ятки поділяються на:

1. постійні і тимчасові

2. колективні та одноосібні

3. рухомі і нерухомі

4. одношарові і багатошарові

40. Польовий археологічний звіт – це:

1. звіт про вивчення археологічної пам’ятки з включенням результатів польових і камеральних досліджень

2. документ, в якому регулярно фіксуються етапи дослідження пам’ятки, характер знайдених об’єктів і матеріалу

3. зошит, в якому описуються виявлені знахідки

4. бухгалтерський документ, в якому дослідник звітується про витрачені на дослідження кошти

41. Археологічний термін «могильник» означає:

1. місце захоронення радіоактивних або хімічних відходів

2. місце захоронення померлих тварин

3. місце захоронення померлих людей минулих часів

4. сучасний цвинтар

42. Дайте визначення терміну «некрополь»:

1. місто живих

2. місто мертвих

3. місто-держава

4. культовий центр

43.Суть порівняльно-типологічного методу полягає у:

1. виділенні серед знахідок типів речей з властивими лише їм ознаками

2. визначенні хронології пам’ятки за послідовністю залягання культурних шарів та стерильних прошарків

3. підрахуванні археологічних матеріалів у відсотках і виведення індексу їх спорідненості

4. в підрахунку річних кілець на деревах

44. Порівняльно-типологічний метод у перше найповніше застосував:

1. У. Ліббі

2. О. Монтеліус

3. Д. Леббок

4. Г. Шліман

45. В археології порівняльно-типологічний метод був запозичений з:

1. математики

2. фізики

3. ботаніки

4. геології

46. Похідним від порівняльно-типологічного методу є:

1. метод дендрохронології

2. радіовуглицевий аналіз

3. метод стратиграфії

4. метод ретроспекції

47. Суть стратиграфічного методу в археології полягає у:

1. виділенні серед знахідок типів речей з властивими лише їм ознаками

2. визначенні хронології пам’ятки за послідовністю залягання культурних шарів чи поховань

3. підрахуванні археологічних матеріалів у відсотках і виведення індексу їх спорідненості

4. в підрахунку річних кілець на деревах

48. В якої науки запозичений метод стратиграфії:

1. математики

2. фізики

3. ботаніки

4. геології

49. Суть дендрохронологічного методу в археології полягає:

1. виділенні серед знахідок типів речей з властивими лише їм ознаками

2. визначенні хронології пам’ятки за послідовністю залягання культурних шарів чи поховань

3. підрахуванні археологічних матеріалів у відсотках і виведення індексу їх спорідненості

4. у датуванні археологічних об’єктів на основі співставлення форми річних кілець знайдених дерев’яних артефактів з дендрохронологічними шкалами (шаблонами) розробленими на основі багаторічних дерев конкретної території

50. Вперше дендрохронологічний метод було застосовано у 1929 р.:

1. У. Ліббі

2. О. Монтеліусом

3. Д. Леббоком

4. А. Дугласом

51. Дендрохронологічний метод дає можливість датувати пам’ятки з точністю:

1. до 1 р.

2. до 5 р.

3. до 10 р

4. до 50 р.

52. За допомогою дендрохронологічного методу датують пам’ятки віком:

1. до 5–8 тис. років

2. до 10–15 тис. років

3. до 20–25 тис. років

4. до 30–35 тис. років

53. Суть радіовуглицевого методу в археології полягає у підрахунку:

1. кількості радіоактивного вуглецю

2. кількості радіоактивного аргону

3. підрахуванні археологічних матеріалів у відсотках і виведення індексу їх спорідненості

4. в підрахунку річних кілець на деревах

54. Першовідкривачем радіовуглицевого методу є:

1. О. Монтеліус

2. У. Ліббі

3. Д. Леббок

4. Г. Мортільє

55. Радіовуглицевий метод заснований на принципі підрахунку кількості:

1. радіоактивного калію

2. радіоактивного аргону

3. радіоактивного вуглецю

4. кілець радіоактивної деревини

56. Період напіврозкладу радіоактивного ізотопу вуглецю дорівнює:

1. 4586±30 р.

2. 5586±30 р.

3. 6586±30 р.

4. 7586±30 р.

57. За допомогою радіовуглицевого методу датують пам’ятки віком:

1. до 10–20 тис. років

2. до 50–60 тис. років

3. до 70–80 тис. років

4. до 90–100 тис. років

58. Суть статистичного методу в археології полягає у підрахунку:

1. кількості радіоактивного вуглецю

2. виділенні серед знахідок типів речей з властивими лише їм ознаками

3. підрахуванні археологічних матеріалів у відсотках і виведення індексу їх спорідненості

4. в підрахунку річних кілець на деревах

59. Абсолютне датування археологічних пам’яток здійснюється за допомогою:

1. статистичного, стратиграфічного і спектрального методів

2. радіовуглицевого, дендрохронологічного і методу пилкового аналізу

3. статистичного, стратиграфічного і порівняльно-типологічного методів

4. порівняльно-типологічного, радіовуглицевого і калій-аргонового методів

60. Відносне датування археологічних пам’яток здійснюється за допомогою:

1. порівняльно-типологічного, радіовуглицевого і методу пилкового аналізу

2. стратиграфічного, дендрохронологічного і статистичного методів

3. порівняльно-типологічного, статистичного і стратиграфічного методів

4. статистичного, радіовуглицевого і порівняльно-типологічного методів

ІІ. Палеоліт

61. Палеолітична епоха датується:

1. 1 млн. – 20 тис. р. тому

2. 1 млн. – 8 тис. р. тому

3. 3 мнл.– 10 тис. р. тому

4. 2 млн. – 6 тис. р. тому

62. У ранньому палеоліті виділяють культури:

1. мустьєрську

2. олдувайську і ашельську

3. перигорійську і оріньякську

4.солютрейську і мадленську.

63.Котрий з даних типів людей не належить до архантропів:

1. пітекантроп

2. синантроп:

3. атлантроп

4. грімальдієць

64. Найдавніших людей типу пітекантропів називають:

1. археоантропами

2. палеоантропами

3. неоантропами

4. кроманьйонцями.

65. Основи первіснообщинного ладу склалися у:

1. неоліті

2. палеоліті

3. епоху бронзи

4. епоху заліза.

66. Епоха кам’яного віку найраніше розпочалася на території:

1. Південної Європи

2. Південно–Східної і Східної Африки

3. Західної Європи

4. Північної Америки.

67. Ранній палеоліт розпочинається:

1. олдувайською епохою

2. мустьєрською епохою

3. ашельською епохою

4. солютрейською епохою

68. Представниками олдувайської культури у Південно–Східній і Східній Африці були:

1. дріопітеки

2. кроманьйонці

3. гомо габіліси

4. неоантропи

69. Основними знаряддями праці гомо габілісів були:

1. чопери і чопінги

2. ручні рубила

3. ножі

4. скребки

70 За ашельської доби проживали:

1. грімальдійці

2. неандертальці

3. пітекантропи і синантропи

4. кроманьйонці

71. У печері Джоу-Коу-Тянь виявлено:

1. кісткові залишки синантропів

2. кісткові залишки неандертальців

3. кісткові залишки кроманьйонців

4. залишки палеолітичного живопису

72. Назвіть дослідників, які вивчали добу раннього палеоліту:

1. П. Борисковський, О. Черниш, В. Гладилін

2. М. Смішко, В. Баран, Д. Козак

3. В. Хвойка, Д. Телегін, І. Винокур

4. П. Дюбрюкс, І. Забєлін, О. Тереножкін

73. Хто проводив дослідження стоянки епохи раннього палеоліту біля с. Королеве:

1. Ю.Колосов

2. О.Черниш

3. В.Гладилін

4. Д.Козак.

74. Основним заняттям людей раннього палеоліту було:

1. мисливство і рибальство

2. землеробство і тваринництво

3. збиральництво і рибальство

4. збиральництво і мисливство

75. У ранньому палеоліті використовували знаряддя праці з:

1. дерева, каменю, кістки, міді

2. каменю, кременю, кістки, дерева

3. дерева, каменю, кременю, кераміки,

4. кістки, каменю, кременю, бронзи.

76. Яким знаряддям первісна людина могла наносити сильні удари, робити заруби на дереві, стругати його, викорчовувати коріння:

1. чопер

2. ручне рубило

3. скребло

4. гостроконечник

77. Де було вперше виявлено рештки синантропів:

1. Південно–Східна Африка

2. о. Ява

3. Китай

4. Європа.

78. На якій території проживали атлантропи:

1. о. Ява

2. Китай

3. Європа

4. Північна Африка.

79. Біля якого з названих міст України виявлено знахідки періоду раннього палеоліту:

1. Житомир

2. Київ

3. Донецьк

4. Чернігів.

80. У якому періоді існували синантропи:

1. ранньому палеоліті

2. середньому палеоліті

3. пізньому палеоліті

4. мезоліті

81. Ранній палеоліт датується:

1. 2 млн. – 300-150 тис. р. тому

2. 3 млн. – 150-100 тис. р. тому

3. 3 млн. – 20 тис. р. тому

4. 2 млн. – 10 тис. р. тому

82. Коли з’являється неандерталець:

1. 40 тис. р. тому

2. 10 тис. р. тому

3. 150 тис. р. тому

4. 200 тис. р. тому

83. Якого досягнення не було у добу палеоліту:

1. спорудження жител

2. освоєння вогню

3. виготовлення одягу

4. поява сокир і серпів

84. Назва «синантроп» означає:

1. китайська людина

2. синайська людина

3. японська людина

4. африканська людина

85. Яким періодом датується поява нуклеусів:

1. ранній палеоліт

2. середній палеоліт

3. пізній палеоліт

4. мезоліт

86. В епоху раннього палеоліту клімат був близьким до:

1. тропічного

2. субтропічного

3. помірного

4. екваторіального

87. Мустьєрська епоха відноситься до:

1. раннього палеоліту

2. середнього палеоліту

3. пізнього палеоліту

4. мезоліту

88. В який період існували неандертальці:

1. шельську епоху

2. ашельську епоху

3. мустьєрську епоху

4. солютрейську епоху

89. На території України поховання неандертальців відомі у:

1. Баламутівській печері

2. печері Киїк-Коба

3. гробниці Куль-Оба

4. стоянці Королево

90. Неандертальці користувалися наступними знаряддями:

1. чоперами, чопінгами, ручними рубилами

2. крем’яними ножами, різцями, скребками.

3. ручними рубилами-біфасами, гостроконечниками, скреблами

4. мікролітами, макролітами, сокирами.

91. Якої форми нуклеуси були поширені у середньому палеоліті:

1. дископодібні

2. призматичні

3. трикутні

4. нуклеусів не відомі

92. Основним заняттям неандертальців було:

1. збиральництво

2. полювання

3. риболовля

4. землеробство

93. Чим було спричинене використання неандертальцями гротів і печер для свого проживання:

1. похолоданням клімату

2. захистом від хижих звірів

3. захистом від ворожих сусідів

4. потеплінням клімату

94. Пізній палеоліт тривав:

1. 300 – 30 тис. р. тому

2. 150 (100) – 40 тис. р. тому

3. 40 – 10 тис. р. тому

4. 10-6 тис. р. до н.е.

95. Як називають тип людини, що з’явився близько 40 тис. р. до н. е.:

1. гомо габіліс

2. гомо сапієнс

3. гомо еректус

4. гомо африканус

96. Назва грімальдійського типу людини розумної походить від:

1. гроту Грімальді в Італії

2. стоянки біля с. Грімальці в Україні

3. печери ля-Грімальді у Франції

4. Грімальтійської стоянки в Африці

97. Анімізм – це:

1. віра в те, що кожна родова група має свого спільного предка

2. віра в існування душі у людини і оточуючих предметах

3. віра в те, що людина за допомогою надприродних здібностей може впливати на оточуючий світ

4. віра в долю людини

98. Тотемізм – це:

1. віра в те, що кожна родова група має свого спільного предка

2. віра в існування душі у людини і оточуючих предметах

3. віра в те, що людина за допомогою надприродних здібностей може впливати на оточуючий світ

4. віра в долю людини

99. Назва кроманьйонської людини походить від:

1. скельного навісу Кроманьйон у Франції

2. Кроманійської стоянки в Україні

3. печери Кроманьйон в Іспанії

4. села Кроманьйон у Польщі.

100. Наступ якого льодовика пов’язують з часом пізнього палеоліту:

1. Ріського

2. Гюнцького

3. Міндельського

4. Вюрмського

101 Хто з дослідників ХІХ ст. розробив періодизацію пізньопалеолітичних пам’яток Західної Європи:

1. французький вчений Буше де Перт

2. англійський вчений Д. Леббок

3. французький вчений Г. де Мортільє

4. чеський вчений П. Шафарик

102. Назвіть автора періодизації пізнього палеоліту для пам’яток Східної Європи:

1. О. Черниш

2. В. Гладилін

3. П. Єфіменко

4. І. Шовкопляс

103. Назвіть дослідників пам’яток пізнього палеоліту на території України:

1. О. Черниш, І. Шовкопляс, М. Гладких, В. Станко

2. В. Хвойка. Є Максимов, В. Баран, Я. Баран, Р. Терпиловський

3. К. Гадачек, Т. Сулімірський, М. Смішко, І. Свєшніков, Л. Крушельницька

4. С. Березанська, І. Русанова, Б. Тимощук, Л. Вакуленко, М. Пелещишин.

104. На якій з пам’яток пізнього палеоліту України виявлено ударні музичні інструменти з кісток мамонта:

1. Молодовська стоянка

2. Кирилівська стоянка

3. Мізинська стоянка

4. Межирічівська стоянка

105. Вкажіть де знаходиться Мізинська стоянка епохи пізнього палеоліту:

1. в Київській області на Дніпрі

2. у Чернігівській області на Десні

3. у Чернівецькій області на Дністрі

4. у Вінницькій області на Південному Бузі

106. Вкажіть де знаходиться стоянка кам’яного віку Молодове-V:

1. в Київській області на Дніпрі

2. у Чернігівській області на Десні

3. у Чернівецькій області на Дністрі

4. у Вінницькій області на Південному Бузі

107. У пізньому палеоліті домінував наступний тип господарства:

1. присвоюючий

2. відтворюючий

3. комбінований

4. мішаний

108. Населення пізнього палеоліту займалося:

1. мисливством, рибальством, землеробством

2. мисливством, рибальством, збиральництвом

3. мисливством, рибальством, тваринництвом

4. лише мисливством

109. На якій із пізньопалеолітичних стоянок виявлено кісткові залишки більше 1000 бізонів:

1. Молодовській стоянці

2. Кирилівській стоянці

3. Амвросіївській стоянці

4. Межирічівській стоянці

110. Який матеріал використовували для будівництва житла у пізньому палеоліті

1. кістки великих тварин

2. дерево

3. глина

4. камінь

111. Пізньопалеолітичні житла, виявлені на стоянках в Мізині, Межиріччях та ін. були:

1. заглиблені в ґрунт типу напівземлянок

2. заглиблені в ґрунт типу землянок

3. наземні ярангоподібні вкриті шкірами

4. наземні шалашоподібні, вкриті соломою

112. У пізньому палеоліті з’являються нові типи знарядь праці у вигляді:

1. ножеподібних пластин, скребків, різців, вістря дротиків і списів

2. дисковидних нуклеусів і гостроконечників

3. лука, стріл і мікролітів ?

4. сокир і серпів

113. Дослідження дитячого поховання Сунгир в Росії дало О.М. Бадеру можливість:

1. реконструювати поховальний обряд

2. реконструювати одяг пізньопалеолітичної людини

3. встановити етнічну приналежність похованих

4. відтворити умови проживання людини пізнього палеоліту

114. Яку з цих печер називають «Сікстинською капелою первісного мистецтва»:

1. Ніо

2. Ляско

3. Альтаміра

4. Фон-де-Гом

115. Хто з названих людей був першовідкривачем наскельних зображень в Альтамірі:

1.М. де Саутуола

2. Е. Рів’єр

3. Е. Ларте

4. Г. де Мортільє

116. У якому році були відкриті малюнки на стінах печери Альтаміра в Іспанії:

1. 1875 р.

2. 1879 р.

3. 1881 р.

4. 1900 р.

117. На території України печерний монументальний живопис представлений малюнками в печері:

1. Киїк-Коба

2. Ніо

3. Каповій

4. Баламутівській

118. На якій із стоянок пізнього палеоліту України виявлено унікальні браслети, виготовлені з бивня мамонта:

1. Молодовська стоянка

2. Мізинська стоянка

3. Межирічівська стоянка

4. Кирилівська стоянка

119. Знахідки жіночих статуеток доби пізнього палеоліту на території України відомі на стоянках:

1. в Мізині і Межиріччі

2. в Молодові і Костенках

3. в Добранічівці і Амвросіївці

4. на всіх вище перерахованих

120. Музичні інструменти доби пізнього палеоліту у вигляді кістяних флейт на території України виявлені:

1. у Мізині

2. у Межиріччі

3. у Молодові

4. у Костенках


2578775915146785.html
2578898831774563.html
    PR.RU™